В бібліотеці-філії с.Бихів було проведенно бесіду:
"Квітки у полі,там,де Крути"
П’янила
ниву кров їх чиста
Звершилося: вже бій стихав,
І впали
всі героїв,триста!
Останніх, смілих –
гнів садиста
Український народ
щороку вшановує пам’ять молодих борців за волю, полеглих під залізничною
станцією Крути. Ця битва, стала символом героїзму та відданості Українській
державі й національній ідеї, а її дата – 29 січня 1918 року – днем національної
трагедії.
Наступав
холодний ранок 29 січня 1918 року. О 9.00 годині розвідка донесла, що
більшовики наступають. Молоді герої стали готуватися до бою. Юнаки мужньо
відбивали атаки ворога, не залишаючи своїх позицій. Сили були надто нерівні.
Коли зачорніла ніч, на крутянських полях лежали
сотні трупів. Кров під Крутами не була пролита
марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі. Вже 29 січня 1919
року на роковини бою під Крутами, до Аскольдової могили героїв прийшли студенти
й гімназисти. Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеям, за
які життям заплатили герої. Ми маємо пам’ятати, що серед цих 300 героїв був і
наш земляк, єдиний галичанин родом із села Тяпче - Микола Корпан.
Крути, без сумніву, були, є і будуть завдяки героїзму молодих студентів,однією
з героїчних сторінок нашої історії. Битва
під Крутамистала
початком нової доби в історії України. Без Крутів навіть Акт злуки 22 січня
1919 року був би лише документом. Герої не вмирають, вони живуть у пам’яті і
справах наступних поколінь.
Історія повторюється. Сьогодні, через 100 років, нашим воїнам знову прийшов час
відстоювати незалежність нашої Батьківщни у війні з тим же ворогом. Щодня
гинуть юнаки – чиїсь сини, брати, чоловіки