Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає…
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871р. у
Новограді-Волинському. Мати її — письменниця Олена Пчілка і батько — юрист
багато уваги приділяли гуманітарній освіті дітей, розвивали інтерес до
літератури, вивчення мов, перекладацької роботи. Серед близького оточення
майбутньої поетеси були відомі культурні діячі: М. Драгоманов (її дядько по
матері), М. Старицький, М. Лисенко. Все це сприяло ранньому входженню Лесі в
літературу: в дев'ять років вона вже писала вірші, у тринадцять почала
друкуватись. У 1884р. у Львові в журналі “Зоря” було опубліковано два вірші
(“Конвалія” і “Сафо”), під якими вперше з'явилось ім'я — Леся Українка.
Леся Українка
залишила велику й цінну літературну спадщину, незважаючи на те, що все своє
життя тяжко хворіла. Останні роки життя пройшли в подорожах на лікування до
Єгипту й на Кавказ, де вона й померла в серпні 1913 року в Сурамі на 42 році
життя. Похована на Байковому цвинтарі в Києві.
Про велику українську
поетесу Лесю Українку про її життєвий шлях все це було висвітлено на викладці літератури.
Немає коментарів:
Дописати коментар